Розглянемо основні правила, яких треба дотримуватися, готуючи машину до суворих умов холодної пори року.
У місцевості, для якої характерні рясні снігопади й низькі температури, зимова гума — необхідність. Вона поліпшує зчеплення зі слизькою від криги дорогою, підвищує керованість, скорочує гальмівний шлях.
Обираючи зимові шини, звертайте увагу на показник слашпленінга—аквапланування. Цей ефект виникає, якщо канавки на шинах, призначені для відводу води, не справляються із завданням. За таких умов автомобіль починає нести й утримати контроль вкрай складно.
До речі, на випадок, коли транспортний засіб застряг і ви не можете виїхати, добре мати з собою трохи солі, щоб підсипати під колеса.
Міняти шини треба на всіх чотирьох колесах одночасно, а не «перевзувати» ведучі, а інші залишати на потім. Їзда на різній гумі зумовлює дисонанс у керуванні й може спричинити серйозну ДТП.
Важливо перевіряти тиск у шинах. Якщо він нижчий за рекомендований для цієї марки, на гумі може бути закритий протектор. Це знижує рівень його зчеплення з дорогою та підвищує ризик занесення.
Взимку ця деталь зазнає підвищеного навантаження. Якщо збігає термін служби акумулятора, краще замінити його заздалегідь, восени. Зауважте, що звичайно він працює від 3 до 5 років. Якщо батареї ще працювати й працювати, все одно варто переконатися в її справності:
1. Якщо АКБ обслуговується, перевірте рівень рідини, відкрутивши кришку акумулятора. І якщо електроліту недостатньо, додайте дистильованої води до належного рівня.
2. Огляньте клеми й дроти. Якщо на них є корозія (наліт білого кольору), видаліть її зубною щіткою та сумішшю солі й харчової соди.
Воно не має бути занадто в’язким. Основне призначення масла — змащувати деталі двигуна, запобігати їхньому надмірному тертю й поломці. Коли температури низькі, мастило густішає, а двигун перегрівається. Подивіться в керівництві з використання автомобіля, який тип масла і з яким показником в’язкості варто використовувати в зимовий період. А загалом масло треба міняти 1 раз на рік або після кожних 10‒15 тис. км.
Ця рідина захищає двигун не тільки від замерзання. У спекотну пору року вона запобігає перегріву, з нею двигун легше протистоїть корозії.
Якщо їздити з неповним баком, двигун страждатиме в будь-який сезон. Але взимку в напівпорожньому баку може утворитися конденсат, який стече в паливопровід і там замерзне, перекривши шлях паливу у двигун.
Всі погодяться, що їздити з непрацюючою пічкою в мороз вкрай неприємно. Але навіть якщо температура знизилася незначно, поламаний обігрівач створює багато незручностей. Неспроможність обдути лобове скло теплим повітрям призводить до його запотівання, що вкрай небезпечно, оскільки погіршує огляд. Якщо скло пітніє, а обігрівач справний, перевірте, чи щільно зачиняються вікна й двері.
Ще одна запорука гарного огляду взимку — справні склоочисники. Щітки в них гумові, а тому з часом тріскаються, стираються і погано виконують свою роботу. Тому підготовка авто до зими завжди передбачає оцінку стану склоочисників, рекомендується міняти щітки щороку, а краще — кожні півроку. Не забувайте прибирати сніг із щіток і під ними, перш ніж рушити в дорогу, інакше можна пошкодити механізм двірників під час їх вмикання.
Замініть склоомивач на зимовий, який рекомендований у керівництві з експлуатації.
Цю процедуру треба виконувати кожні 50 тис. км пробігу під час обслуговування транспортного засобу. Однак перед сезоном холодів теж не завадить перевірити стан цих деталей. Коли температура знижується, з’єднання ще більше послаблюються. Якщо десь щось не було затягнуто належною мірою, в мороз ця деталь може вийти з ладу.
Влітку повним приводом зазвичай не користуються, навіть коли їздять бездоріжжям. Але взимку він може стати в нагоді, коли ви рушаєте на замерзлій або занесеній снігом дорозі. Спосіб вмикання системи залежить від марки авто, але перевірити справність повного привода треба заздалегідь.
Незалежно від марки автомобіля, його стану й ступеня підготовки до зими, в ньому завжди повинні бути:
